Gratis Joomla Templates by Hostmonster Coupon

Штатний професорсько-викладацький склад кафедри системного аналізу, комп'ютерного моніторингу та інженерної графіки (САКМІГ) становить 16 викладачів, з них: 2 (12,5%) – доктори наук, професори; 12 (75%) – кандидати наук; 9 (56,3%) - кандидати наук, доценти. 14 викладачів кафедри (87,5%) мають більше 10 років науково-педагогічного стажу.

Кафедра системного аналізу, комп'ютерного моніторингу та інженерної графіки (САКМІГ) постійно піклується про добір педагогічного складу, поліпшення кадрового забезпечення навчально-виховного процесу. Перспективи для професійного росту викладацького складу дає наукова робота викладачів за держбюджетними та госпрозрахунковими темами. Викладачі кафедри беруть активну участь у міжнародних, міжвузівських конференціях, семінарах, публікують свої роботи у міжнародних видавництвах. На кафедрі проводиться планова підготовка науково-педагогічних кадрів.

На кафедрі працюють викладачі та наукові співробітники:

 

Працівники навчально-допоміжного персоналу та науково-дослідної частини:

  •     Волошина Л.І. - провідний інженер, вчений секретар кафедри
  •     Гончар Н.М. - завідувач навчальними лабораторіями кафедри, провідний інженер НДЛ ЕДЕМ
  •     Боцула О.Ю. - інженер I категорії, секретар кафедри САКМІГ
  •     Розводюк О.В. - інженер І категорії НДЛ ЕДЕМ
  •     Дударєва Л.В. - інженер ІІ категорії секції ІКГ кафедри
  •     Галіброда В.В. - інженер ІІ категорії секції ІКГ кафедри
  •     Васильківа О.С. - інженер II категорії секції ІКГ кафедри
  •     Ланова В.В. - інженер II категорії секції ІКГ кафедри

 

Аспіранти денної форми навчання:

  • Варчук І.В. - аспірант кафедри
  • Скорина Л.М. - аспірант кафедри
  • Хом'юк Я.В. - аспірант кафедри
  • Довгополюк С.О. - аспірант кафедри
  • Дратований М.В. аспірант кафедри
  • Собко Б.Ю. аспірант кафедри

 

Аспіранти заочної форми та здобувачі:

  •     Вуж Т.В. - аспірант кафедри
  •     Бондалєтов К.О. - аспірант кафедри
  •     Моргун І.А. - здобувач
  •     Гурко О.В. - здобувач
  •     Дзюняк Д.Ю. - здобувач

 


 

 

 

Мокін Віталій Борисович

Mokin VB smallМокін Віталій Борисович - завідувач кафедри системного аналізу, комп’ютерного моніторингу та інженерної графіки (САКМІГ)доктор технічних наукпрофесор, науковий керівник науково-дослідної лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету (ВНТУ), головний науковий співробітник (за сумісництвом). Відповідальний на кафедрі за наукову роботу, підготовку науково-педагогічних кадрів, переддипломну практику студентів та працевлаштування випускників.

У 2006 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему "Математичні та геоінформаційні моделі для моніторингу річкових вод та управління процесами їх очищення" зі спеціальності 01.05.02 - "Математичне моделювання та обчислювальні методи" (зараз одночасно: 126 - "Інформаційні системи та технології" та 122 - "Комп'ютерні науки"). З 2007 року має вчене звання професора.

Є радником Голови Державного агентства водних ресурсів України (на громадських засадах).

Протягом 2009-2010 рр. був радником міністра охорони навколишнього природного середовища України (на громадських засадах) та радником Голови Державного комітету України по водному господарству (на громадських засадах).

Є членом Науково-технічної ради Державного агентства водних ресурсів України.

Є членом Басейнової ради Дніпра та, при ній, керівником секції з автоматизації та впровадження геоінформаційних технологій в систему управління водними ресурсами. Є членом Басейнової ради Південного Бугу та Головою Науково-технічної ради при ній (з 2009 р.). Є членом Басейнової ради Десни (до складу басейнових рад входять заступники голів облрад, голів ОДА, начальники управлінь екологічних установ, науковці та представники громадськості областей, які розташовані в басейні річки, а також науковці, розробки яких мають відношення до цього басейну).

Протягом 2010-2014 р. був членом технічної координаційно-експертної ради з питань інформатизації при міському голові м. Вінниця В. Гройсмані.

Протягом 2010-2015 рр. був членом дорадчого комітету зі сталого енергоефективного розвитку міста Вінниці при Вінницькій міськраді.

 

Був членом Громадської ради при Мінприроди та у ній – Головою Комісії з питань освіти, науки та євроінтеграції, Головою Комісії з впровадження інформаційних технологій в систему управління довкіллям та природокористуванням, заступником з управління водними ресурсами голови Комітету з управління відходами та ресурсами, членом Комітету з питань охорони природних ресурсів та заповідної справи, членом Комісії по Програмі "Горизонт 2020" (на громадських засадах).

 

Протягом 2014-2017 рр. був експертом проекту ОБСЄ по управлінню водними ресурсами з урахуванням зміни клімату у басейні р. Дністер.

У 2011 р. був експертом проекту ПРООН/ГЕФ "Реалізація Стратегічної програми дій для басейну Дніпра з метою зменшення забруднення стійкими токсичними забруднюючими речовинами".

 

Протягом 2009-2014 рр. був експертом україно-шведського проекту зі створення Плану управління річковим басейном Південного Бугу відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Проект завершився у жовтні 2014 р. виходом у друці монографії “План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та заходи” (укр. та англ. мовами).

Співавтор таких видань за кошти ООН, Єврокомісії та країн ЄС: видання «Методики гідрографічного та водогосподарського районування території України відповідно до вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу» та карти «Водогосподарське районування території України» і «Гідрографічне районування території України» за фінансування за підтримки проекту ЄС, 2012-2013 рр.; «Басейн річки Дністер: Екологічний атлас» (2010-2012 рр.) за підтримки проекту ООН, ОБСЄ; «Екологічний атлас басейну річки Південний Буг» за підтримки проекту Wetlands International (Нідерланди) (2006-2009 рр.).

В якості наукового керівника виконав більше 45 науково-дослідних робіт, переважно госпдоговірних, у межах фінансування проектів ООН, Єврокомісії, Держводагентства (раніше - Держводгоспу) та його басейнових і обласних управлінь, Держекоінспекції, Мінприроди, Мінпаливенерго, МОН України та Вінницької, Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської та Сумської облдержадміністрацій. В результаті у держустановах кожної області України впроваджено по декілька різних інформаційних систем.

 

 

Виконував обов'язки (за суміщенням) директора Інституту магістратури, аспірантури та докторантури (2000-2014 рр.) (пішов з посади за власним бажанням відповідно до вимог Закону України про вищу освіту, який забороняє суміщати дві адміністративні посади). За час директорства у спецрадах ІнМАД було успішно захищено 322 дисертації, з яких: кандидатських - 297; докторських - 25 (жодна дисертація не була відхилена після захисту під час подальшого розгляду у ВАК/МОНМС/МОН). За спеціальними науково-освітніми навчальними планами було підготовлено більше 1000 магістрів, з яких майже половина стали кандидатами наук і завдяки яким ефективність аспірантури ВНТУ була у 2-3 рази більшою, ніж середня по Україні.

 

Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави в номінації "За наукові досягнення" (постанова Кабінету Міністрів України №487 від 21.06.2005). Стипендіат Верховної Ради України (Постанова Верховної Ради України № 498-VI від 4.09.2008 "Про призначення у 2008 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених").

Нагороджений знаком "За наукові досягнення" (наказ Міністра освіти і науки України № 453-к від 15 травня 2007 р.).

До 30-річчя з дня аварії на ЧАЕС Громадською радою при Мінприроди України нагороджений Орденом «За заслуги 2-го ступеню» за мужність, самовідданість, високий професіоналізм при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також за особистий величний подвиг в ім’я спасіння людства за створені та впроваджені під його керівництвом комп’ютерні системи екологічного моніторингу, у тому числі і радіологічного, обумовленого викидами зі зруйнованого блоку Чорнобильської АЕС, а також за громадську роботу у сфері радіоекології.

Був членом Міжвідомчої робочої групи з розгляду Державної програми моніторингу довкілля України (наказ міністра охорони навколишнього природного середовища України №196 від 31.05.2005 р.). 

Є членом двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій зі спеціальностей 01.05.02 - "Математичне моделювання та обчислювальні методи" та 05.13.06 - "Інформаційні технології" (у ВНТУ з 2007 року та в Інституті телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України з 2009 року).

Підготував 7-х кандидатів технічних наук (усі - зі спеціальності 05.13.06 - Інформаційні технології), має 5 аспірантів зі спеціальностей 124 - "Системний аналіз", 05.13.06 - "Інформаційні технології", 122 - "Комп'ютерні науки", 183 - "Технології захисту навколишнього середовища" та 21.06.01 - "Екологічна безпека".

Протягом 2016-2017 років успішно пройшов підготовку за 8 масовими он-лайн курсами на базі платформі «Coursera» (7 курсів англ. мовою): в Університеті Джона Хопкинса (США), The Data Scientist’s Toolbox» («Інструментарій вченого з обробки даних»), «Getting and Cleaning Data» («Підготовлення до обробки та очищення даних»), «Exploratory Data Analysis» («Розвідувальний аналіз даних»), «R Programming» («Програмування на мові R»), «Regression Models» («Регресійні моделі»); в Університеті Райса (США), платформа «Coursera» – «An Introduction to Interactive Programming in Python (Part 1)» («Вступ до інтерактивного програмування на Python. Ч. 1»), «An Introduction to Interactive Programming in Python (Part 2)» («Вступ до інтерактивного програмування на Python. Ч. 2») та 1 курс на базі платформі «Prometheus» (Україна) – «Візуалізація даних».

Розширив у ВНТУ ліцензію на напрям 6.050101 «Комп'ютерні науки» (2012), ліцензував нову спеціальність для спеціалітету (2012) та магістратури (2015) 7,8.05010105 “Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг”. Успішно пройшов у 2015 р. акредитацію спеціальності 7.05010105. Ліцензував у ВНТУ новий напрям 6.040303 «Системний аналіз» (2015). У 2016 році ліцензував по кафедрі САКМІГ магістратуру та аспірантуру зі спеціальності 122 - "Комп'ютерні науки та інформаційні технології". У 2017 році ліцензував по кафедрі нову спеціальність: 126 - Інформаційні системи та технології (бакалаврат, магістратура та аспірантура, є головою проектної групи з магістратури з 126).

Напрямки наукової діяльності: методологія та технології створення і впровадження інформаційних систем для моніторингу складних систем, контролю, моделювання, прогнозування та управління станом довкілля і природокористуванням; наукові та практичні аспекти застосування сучасних інформаційних технологій, у т.ч. геоінформаційних технологій, у різних галузях (транспорт, енергетика, містобудування, бізнес-процеси та ін.), системний аналіз, технології електронного урядування, веб-системи, створення систем підтримки прийняття рішень, Data Mining та ін.

 

Автор більше 400 наукових публікацій, у тому числі 10-х монографій (одна, спільна зі шведами, видана  українською та англійською мовами), більше 240 публікацій у виданнях з міжнародних наукометричних баз даних, у т.ч. 10 - зі SCOPUS (видання США та ЄС), 4 підручників із грифом МОН України, більше 20 навчальних посібників, у т.ч. 2-х із грифом МОН України, має майже півсотні свідоцтв про реєстрацію авторських прав на комп'ютерні програми.

 

Є членом редколегій наукових фахових журналів України «Вісник Вінницького політехнічного інституту», «Наукові праці Вінницького національного технічного університету», «Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія» та «Оптико-електроннi iнформацiйно-енергетичнi технології».

 

Викладає дисципліни: «Інформаційні технології моніторингу та аналізу стану складних систем», «Моделювання і прогнозування стану довкілля», «Вступ до фаху» та ін. для студентів і аспірантів спеціальностей 126, 124, 101 та ін.

 

Був членом журі Міжнародного конкурсу молодих користувачів ГІС від ESRI (США). 

 

Був співголовою оргкомітету та журі ІІ Міжнародного конкурсу найкращих робіт з комп'ютерного моніторингу стану довкілля України серед учнів та студентів (під патронатом Громадської ради при Мінприроди України) у 2015 р. (http://ecomon.vntu.edu.ua/)У 2014 р. був співголовою першого такого конкурсу (тоді він стосувався ще й молодих вчених), а у 2008, 2012 та 2013 роках був співголовою оргкомітету та журі Вінницьких обласних конкурсів з моніторингу довкілля серед учнів та студентів (є автором ідеї проведення таких конкурсів), які проводив у ВНТУ спільно з регіональними підрозділами Мінприроди та МОН України.

 

Детальніше..

 

Крижановський Євгеній Миколайович

Крижановський Євгеній Миколайович, заступник завідувача кафедри по секції комп'ютерного еколого-економічного моніторингу, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ, науковий співробітник НДЛ ЕДЕМ. Відповідальний за наукову роботу студентів.

Закінчив магістратуру ВНТУ у 2006 р. за спеціальністю 8.070801 - "Екологія та охорона навколишнього середовища". Протягом 2007 - 2008 н.р. отримував іменну стипендію Юлії Тимошенко. У 2010 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Інформаційна технологія інтегрування математичних моделей у геоінформаційні системи моніторингу поверхневих вод" за спеціальністю 05.13.06 - "Інформаційні технології".

Призер Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук 2005/2006 н.р. з напряму "Екологія та охорона навколишнього середовища". Нагороджений Почесною грамотою "За кращу доповідь" на ІІІ міжвузівській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Сучасні проблеми екології" (2006 р., м. Житомир). Був стипендіатом Камбінету міністрів України серед молодих вчених. 

Має більше 80 публікацій, близько 40 наукових статей, 15 навчально-методичного характеру та 18 свідоцтв про реєстрацію авторського права, у тому числі більше 15 статей у наукових фахових виданнях із переліку ВАК України. Є співавтором 12 методичних та навчальних посібників посібників та 4 монографій. Брав участь у близько 40 госпдоговірних НДР, у більшій половині з них був відповідальним виконавцем, в одній з них - науковим керівником.

Був членом робочої групи по інформаційному менеджменту від України в міжнародному проекті "Дністер ІІІ" на замовлення ООН, ОБСЄ та урядів України і Молдови по розробці Інтернет-ГІС басейну річки Дністер та експертом в Україно-Швецькому проекті по створенню плану управління річковим басейном річки Південний Буг. На даний час є членом української робочої групи проекту "Розробка інформаційної системи для розрахунку та прогнозування водогосподарського балансу басейну річки Дністер з урахуванням змін клімату" у межах проекту ENVSEC та ОБСЄ «Зміна клімату та безпека у басейні річки Дністер».

Напрямки діяльності: створення банків даних та геоінформаційних аналітичних систем  в різних ГІС-пакетах на професійному рівні.

Викладає дисципліни "Бази даних та знань", "Геоінформаційні системи в екології", "Екологічне картографування", "Комп'ютеризовані системи моніторингу", "Методи та засоби комп'ютерних обчислень", "ГІС-технології", "Технології геоінформаційних аналітичних систем", "Управління IT-проектами", "Аналіз даних ГІС-засобами".

Детальніше..

Мокін Борис Іванович

Мокін Борис Іванович - академік НАПНУ, д.т.н., професор, IEEE Senior Member

Мокін Б.І.

Професор кафедри ВЕТЕСК

Ректор Вінницького національного технічного університету з 1989 по 2010 роки.

Академік Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук, професор.

Офіційний сайт Мокіна Бориса Івановича: www.mokin.com.ua

Веб-сторінка на порталі ВНТУ: mokinbi.vk.vntu.edu.ua

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Наукову діяльність Борис Мокін розпочав з січня 1967 року (одразу після закінчення електротехнічного факультету Криворізького гірничорудного інституту) на посаді математика-програміста ЕОМ, яка у той період була лише у тих вищих навчальних закладах, що мали електронні обчислювальні машини - у Криворізькому гірничорудному інституті це була ЕОМ «Київ-60», яку передав інституту з балансу на баланс її розробник - Інститут кібернетики АН УРСР.

Продовжив наукову діяльність Борис Мокін, навчаючись в аспірантурі та працюючи в період з 1968 по 1971 роки над кандидатською дисертацією на тему «Розробка коректних статистичних методів ідентифікації технологічних об’єктів», яку успішно захистив у спецраді Київського політехнічного інституту одразу після закінчення аспірантури у Криворізькому гірничорудному інституті та переїзду на роботу до Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту. Учене звання доцента він отримав у 1974 році.

Одразу ж після захисту кандидатської дисертації Борис Мокін розпочав працювати над докторською дисертацію на тему «Синтез ергатичних систем управління технологічними об’єктами», яку успішно завершив і захистив у спецраді Київського політехнічного інституту у 1984 році. У 1987 році Борис Мокін отримав учене звання професора.

У період роботи над кандидатською дисертацією Борис Мокін був відповідальним виконавцем по госпдоговірній науковій тематиці, яку виконувала кафедра основ електротехніки Криворізького гірничорудного інституту на замовлення Інституту «Металургавтоматика» та заводу «Криворіжсталь». Отримані ним математичні моделі процесів, що протікали в машині для випалювання залізорудних обкотишів гірничо-збагачувального комбінату та у доменній печі металургійного заводу, в якій із цих обкотишів виплавлявся чавун, були не лише захищені в кандидатській дисертації, але і використані інженерами «Металургавтоматики» і «Криворіжсталі» при автоматизації випалювального та доменного процесів.

У період роботи над докторською дисертацією Борис Мокін був науковим керівником по госпдоговірній науковій тематиці, яку виконувала кафедра електричних систем та мереж Вінницького політехнічного інституту на замовлення виробничо-енергетичного об’єднання «Вінницяенерго» та заводу «Криворіжсталь». Комплекс систем ергатичного та автоматичного керування електроенергетичними об’єктами, розроблений Борисом Мокіним, був успішно впроваджений як на підприємствах електричних мереж ВЕО «Вінницяенерго», так і в електричній мережі заводу «Криворіжсталь».

Борис Мокін є одноосібним автором або співавтором більше 70 винаходів та більше 400 наукових праць, опублікованих в наукових виданнях України, Росії, Литви, Естонії, Білорусі, Польщі, Бельгії, Італії, Австрії, Хорватії, Фінляндії. Він є також ключовим співавтором і науковим редактором таких монографій, як:

Починаючи з 1994 року, Борис Мокін тричі представляв Україну на Всесвітніх наукових конгресах ІМЕKО, виступаючи на них з науковими доповідями, що опубліковані у працях цих конгресів за місцем їх проведення, наприклад:

The estimation of highvoltage switches disconnection resourse

XIII IMEKO WORLD CONGRESS/From measurement to innovation, 1994, Torino, Italy, Vol.3, pp. 2660-2662

About one method of the artistic images perseption levels measurement

ХIV IMEKO WORDL CONGRESS /New measurements.- challenges and visions, 1997, Tampere, Finland, Vol.V, pp. 18-22

River Water Control of Sewage Disposal Detection

ХVI Word Congress - IMEKO 2000. - Vienna, Austria:.2000, Abteilung Austauschbau uand Messtechnik, Vol.VII, pp. 297-301

Formalization of art products expertise in fuzzy sets

XVI World Congress - IMEKO 2000 - Vienna, Austria:2000, Abteilung Austauschbau uand Messtechnik, Vol.VII, pp. 301-305

Протягом трьох років з 1992 по 1994 роки Борис Мокін на громадських засадах працював першим заступником голови експертної ради з автоматики та систем управління Вищої атестаційної комісії України, причому останній рік цього періоду виконував обов’язки голови експертної ради. Подав у відставку з цієї громадської наукової посади тому, що згідно з новим положенням з 1994 року її не можна було поєднувати з іншою громадською науковою посадою - голови спецради по захисту докторських дисертацій, яку залишати не захотів.

Цією докторською науковою спецрадою зі спеціальностей кібернетичного наукового напрямку при Вінницькому національному технічному університеті, яка була утворена за його поданням ще у 1989 році, Борис Мокін керує і по-сьогодні, представляючи у ній спочатку наукову спеціальність «Технічна кібернетика і теорія інформація», а потім наукову спеціальність «Математичне моделювання та обчислювальні методи».

Одночасно Борис Мокін є членом іншої наукової спецради при Вінницькому національному технічному університеті - по захисту кандидатських дисертацій в галузі електротехніки, представляючи в ній наукову спеціальність «Електричні станції, системи і мережі та управління ними».

Таку ж наукову спеціальність у період, коли уже був доктором технічних наук, але ще не був ректором Вінницького політехнічного інституту, Борис Мокін представляв у докторській спецраді при Інституті електродинаміки НАНУ.

Станом на березень 2015 року під безпосереднім науковим керівництвом Бориса Мокіна 5 науковців захистили докторські дисертації і 25 - кандидатські дисертації, ще 6 науковцям він своїми порадами і консультаціями допоміг довести їхні докторські дисертації до успішного завершення та захисту, не претендуючи на офіційне визнання науковим керівником.

Членом Академії гірничих наук України по відділенню електрифікації та автоматизації Бориса Мокіна було обрано у 1992 році у Кривому Розі за наукові розробки в галузі створення математичних моделей і систем автоматичного управління об’єктами чорної металургії, що лягли в основу кандидатської та частково докторської дисертації.

Членом Академії інженерних наук України по відділенню енергетики Бориса Мокіна було обрано у 1992 році у Києві за наукові розробки в галузі створення методів синтезу ергатичних систем та систем автоматичного управління енергетичними об’єктами, що лягли в основу докторської дисертації.

Членом Міжнародної академії наук вищої школи по відділенню технічних наук Бориса Мокіна було обрано у 1997 році у Москві за сукупністю отриманих наукових результатів.

Сьогодні наукові інтереси Бориса Мокіна зосереджені переважно на оптимізації систем управління електроприводами транспортних засобів, що рухаються по маршрутах зі складним рельєфом, і на розробці теорії побудови повітряних акумулюючих електростанцій та аналізу і управління процесами в них.

Як член Академії педагогічних наук України, одним із 15 академіків-засновників якої він є з 1992 року, Борис Мокін керує дослідженнями в галузі педагогіки вищої школи та інформаційних технологій дистанційного викладання інженерних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах.

Борис Мокін є головним редактором таких періодичних наукових видань як «Вісник Вінницького політехнічного інституту» та «Наукові праці Вінницького національного технічного університету». Він входить до складу редколегій таких періодичних наукових видань як «Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології» та «Інформаційні технології і комп’ютерна інженерія». Усі ці видання входять до переліку видань, публікації в яких зараховуються Вищою атестаційною комісією України при захисті кандидатських та докторських дисертацій.

В останні роки під його науковим керівництвом щороку проводять наукові дослідження і працюють над кандидатськими дисертаціями 4-5 аспірантів та 1-2 пошукачі докторських ступенів.

На громадських засадах Борис Мокін виконує функції наукового керівника 2 науково-дослідних лабораторій - автоматизованих систем управління в енергетиці і на транспорті (НДЛ АСУЕТ) та проблем вищої школи (НДЛ ПВШ).

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Педагогічна діяльність Бориса Мокіна розпочалась у Криворізькому гірничорудному інституті на посаді асистента кафедри основ електротехніки у 1967 році. Протягом 1967/68 навчального року він проводив лабораторні роботи та керував курсовим проектуванням у студентів стаціонару і читав лекції на вечірньому факультеті по курсу електричних машин.

Після закінчення аспірантури у 1971 році і переїзду до Вінниці Борис Мокін спочатку рік працював асистентом кафедри радіотехнічних пристроїв Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту. Протягом 1971/72 навчального року він читав лекції і проводив лабораторні роботи по курсу радіоавтоматики та по курсу електротехнічних пристроїв радіосистем.

У 1972 році Борис Мокін був обраний за конкурсом на посаду старшого викладача кафедри електричних вимірювань та промислової електроніки Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту, а у 1973 році - на посаду доцента цієї кафедри, яка під час реорганізації філіалу у Вінницький політехнічний інститут у 1974 році була перейменована у кафедру автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки. На цій кафедрі Борис Мокін читав лекції і проводив лабораторні роботи, практичні заняття та курсове і дипломне проектування по теорії автоматичного керування та по математичних основах кібернетики.

У 1976 році Борис Мокін під тиском завідувача кафедри автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки, заступником якого він був, змушений був перейти на посаду доцента кафедри вищої математики, на якій відпрацював до середини 1979 року. На цій кафедрі протягом трьох навчальних років він читав лекції і проводив практичні заняття по курсу вищої математики для студентів факультету автоматики та обчислювальної техніки.

У 1979 році нове керівництво Вінницького політехнічного інституту звернуло увагу на те, що доцент кафедри вищої математики Борис Мокін є фахівцем з електротехніки та автоматики і кібернетики, а тому запропонувало йому очолити кафедру електричних систем і мереж. На посаді завідувача цією кафедрою Борис Мокін відпрацював до переходу у 1985 році на посаду проректора з навчально-методичної роботи.

Працюючи завідувачем кафедри електричних систем і мереж, Борис Мокін читав лекції і вів практичні заняття та курсове і дипломне проектування по основній дисципліні кафедри - електричні системи та мережі, а також по математичних задачах електроенергетики та по спеціальних питаннях енергосистем, по яких він написав навчальний посібник.

Під час роботи у Києві на посаді директора навчально-методичного кабінету з вищої освіти Мінвузу УРСР в період з 1987 по 1989 роки Борис Мокін був головним редактором періодичного науково-методичного збірника «Проблеми вищої школи», який видавався Мінвузом УРСР, та головним редактором серії навчальних посібників «Нове в науці і техніці», які за його ініціативою видавались у видавництві «Вища школа» за матеріалами докторських дисертацій, захищених у той період викладачами різних інститутів та університетів УРСР. У цей же період він протягом року на умовах сумісництва працював завідувачем кафедри електропостачання Київського політехнічного інституту та читав лекції студентам цього інституту по математичних задачах електроенергетики та по електричних системах і мережах.

Після переходу на ректорську посаду Борис Мокін відкрив у Вінницькому політехнічному інституті спеціальність «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод» і створив однойменну кафедру, якою завідував на громадських засадах до 2004 року. Він поставив два нових курси - по математичних методах ідентифікації електромеханічних процесів та по оптимізації електроприводів, по яких в якості ключового співавтора і редактора написав навчальні посібники. Після захисту учнем Володимиром Грабком докторської дисертації, виконаної під науковим керівництвом Бориса Мокіна, він передав функції завідувача цією кафедрою Володимиру Грабку.

У 1992 році Борис Мокін став одним із 15 академіків-засновників Академії педагогічних наук України, а у 2002 році обраний до складу її президії.

Борис Мокін є автором або співавтором 8 навчальних посібників, найбільш відомі з яких - "Методологія та організація наукових досліджень" (2014 р.)"Математичні методи ідентифікації динамічних систем" (2010 р.), "Математичні методи ідентифікації електромеханічних процесів" (2005 р.) та "Оптимізація електроприводів" (2004 р.).

На кафедрі ВЕТЕСК викладає такі дисципліни: "Методологія та організація наукових досліджень", "Математичні методи ідентифікації динамічних систем".

Горячев Георгій Володимирович

Горячев Георгій ВолодимировичГорячев Георгій Володимирович, доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ, науковий співробітник НДЛ ЕДЕМ. Відповідальний за ведення електронного архіву кафедри та дипломне проектування.

В 2003 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 01.05.02 - "Математичне моделювання та обчислювальні методи" на тему "Математичні моделі та методи комп'ютерного моделювання процесу екстракції цукру в похилому дифузійному апараті". Працює над докторською дисертацією.

Має близько 40 наукових праць, у т.ч. є співавтором 2 монографій, 15 статей з переліку ВАК України, 3 патенти та 5 свідоцтв про реєстрацію авторських прав на комп'ютерні програми. Є співавтором науково-дослідної роботи "Розробка та впровадження єдиної автоматизованої системи Державної екологічної інспекції та підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди України із отриманням результатів вимірювань стану забруднення довкілля, викидів, скидів і відходів, їх накопичення, оброблення та аналізування (система АСУ "ЕкоІнспектор")".

Напрямки роботи: комп'ютерні системи екологічного моніторингу, математичне моделювання, системи управління та прийняття рішень в екології, мови програмування, геоінформаційні системи, бази даних.

Викладає дисципліни "Програмування мобільних пристроїв моніторингу", "Екологічна кібернетика".

Детальніше..

Боцула Мирослав Павлович

botsula mpБоцула Мирослав Павлович, доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ, директор Центру дистанційної освіти ВНТУ. Відповідальний за підготовку дистанційних курсів кафедри.

В 2002 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.16 - "Інформаційно-вимірювальні системи".

У 2007 році був затверджений Єврокомісією експертом від України з проекту TACIS "Управління басейнами трансграничних річок: Фаза 2 для басейну Сіверського Донця"

У 2011 році закінчів доктарантуру за спеціальністю 05.13.05 - "Комп'ютерні системи та компоненти".

Має понад 80 наукових праць, у т.ч. є співавтором 5 монографій, 3 навчальних та методичних посібників, 9 статей з переліку ВАК України, 15 патентів та свідоцтв про реєстрацію авторських прав на комп'ютерні програми. Співавтор усіх геоінформаційних систем, створених в НДЛ ЕДЕМ.

Напрямки роботи: сучасні інформаційні технології, у т.ч. технології баз даних, веб-технології, геоінформаційні технології, XML та дистанційні освітні технології, математичне моделювання в екології.

На кафедрі працює з 2004 року. Дисципліни:

  • "Інформатика і системологія"
  • "Нарисна геометрія та інженерна графіка"
  • "Спеціальні розділи з математики"
  • "Банки даних та знань в екології"
  • "Розробка баз даних"
  • "Методи вимірювання параметрів в екології"
  • "Технології створення програмних продуктів"
  • "Веб-системи та веб-сервіси аналізу даних моніторингу"
  • "Інтелектуальні системи комп’ютерного моніторингу"
  • "Технології створення веб-систем"

Детальніше..

Жуков Сергій Олександрович

Жуков Сергій ОлександровичЖуков Сергій Олександрович, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ. Відповідальний за нормоконтроль курсового і дипломного проектування.

У 2004 році з відзнакою закінчив магістратуру ВНТУ зі спеціальності 8.092203 - "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод". 28 березня 2009 року успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 - "Комп'ютерні системи та компоненти". Тема дисертації - "Мікропроцесорні пристрої для технічного діагностування тягових електродвигунів постійого струму в процесі їх нормальної експлуатації". Працює в НДЛ ЕДЕМ з 2005 року.

Співавтор підсистеми обробки параметрів газопилового потоку безпосередньо на місці контролю (підприємстві) з використанням мобільної обчислювальної техніки - підсистема є складовою підсистеми "Викиди" АСУ "Екоінспектор" і є впровадженою в держекоінспекціях усіх областей та великих міст України з 2006 року.

Автор більш ніж 30 наукових праць, серед яких монографія, 2 посібника, 2 методичних вказівок, 5 патентів України на корисну модель та 3 свідоцтва про реєстрацію авторських прав на комп'ютерні програми.

Наукові інтереси: автоматизована обробка даних та діагностика засобів міського електротранспорту.

Викладає дисципліни "Об'єктно-орієнтоване програмування", "Комп'ютерна схемотехніка", "Алгоритмізація та програмування".

Детальніше...

Ящолт Андрій Русланович

jascholtЯщолт Андрій Русланович, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ, науковий співробітник НДЛ ЕДЕМВідповідальний за методичну, профорієнтаційну роботу та виховну роботу студентів.

Закінчив з відзнакою ВНТУ у 2005 році за спеціальністю 7.070801 - "Екологія та охорона навколишнього середовища". Протягом 2007 - 2008 н.р. отримував академічну стипендію Президента України. У 2008 році закінчив аспірантуру ВНТУ. 28 березня 2009 року успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему "Інформаційна технологія проектування систем обробки даних спостережень якості вод" зі спеціальності 05.13.06 - "Інформаційні технології" (зараз: 122 - "Комп'ютерні науки та інформаційні технології").

Автор понад 60 наукових праць, у т.ч. 14 публікацій у фахових виданнях України, 3 монографій (виданих у 2005, 2010 та 2016 рр.). Має 1 статтю у Scopus і 1 – у Web of Science Core Collection, у Google Scholar – 34 публікацій (цитування – 42 (за останні 5 років – 32), індекс Хірша – 4(3)). 

Має 5 свідоцтв про реєстрацію авторських прав на твори (комп’ютерні програми), у т.ч. за останні 5 років - 3. Виключне майнове право на ці службові твори передано ВНТУ.

Займається науковими проблемами, пов’язаними з інформаційно-аналітичними технологіями та системами екологічного моніторингу, контролю та обліку; технологіями моделювання та прогнозування  стану  навколишнього природного середовища, в тому числі питаннями раціонального використання природних ресурсів та інтегроване управління водними ресурсами; математичних методів та систем моделювання екологічних об’єктів та процесів їх охорони чи забруднення, тобто проблемами, яка відноситься до пріоритетних напрямів розвитку української науки.

До 2009 року (захист кандидатської дисертації) основним напрямком була розробка нової технології автоматизованого проектування інформаційних систем спостереження якості вод та розробці алгоритмічного та програмного забезпечення для її застосування на практиці, а після того  основна увага приділяється технологіям моделювання та прогнозування  стану  навколишнього природного середовища, в тому числі питанням раціонального використання природних ресурсів та інтегрованого управління водними ресурсами

Протягом 2005–2008 років приймав участь у створенні Єдиної автоматизованої системи Державної екологічної інспекції та підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди України (АСУ "ЕкоІнспектор"; інша назва – "автоматизована система контролю" – АСК "ЕкоІнспектор"). АСУ "ЕкоІнспектор" має три основні підсистеми: “Вода та скиди”, “Ґрунти та відходи” та “Викиди”. Ящолт А.Р. був основним розробником найбільш складної її підсистеми “Вода та скиди” для накопичення, оброблення та аналізування усіх видів скидів та стану забруднення вод в Україні" — система впроваджена в усіх обласних та регіональних підрозділах Державної екологічної інспекції Мінприроди України, у т.ч. м. Київ, Севастополь та Автономної Республіки Крим (перша версія впроваджена восени у 2006 році, друга, оптимізована з урахуванням останніх результатів даної роботи — влітку у 2008 році). 

Протягом 2008–2012 рр. Ящолт А.Р. проводив постійну підтримку функціонування та удосконалення АСУ «ЕкоІнспектор». У лютому 2012 року для працівників підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди України проводив навчання стосовно оновлень та удосконалень у підсистемі «Вода та скиди» АСУ «ЕкоІнспектор». За результатами роботи було видано два методичних посібника, які присвячені роботі з двома підсистемами: «Вода та скиди» та «Ґрунти та відходи».

Протягом 2011 року на замовлення Держводагенство України приймав участь та був відповідальним виконавцем теми, яка присвячена розробці наукових засад оцінювання відповідності метрологічно-вимірювальної бази басейнових управлінь водних ресурсів характеру забруднення басейнів річок. Було проведено систематизацію та аналіз даних моніторингу якості природних вод та статистичної звітності підприємств про водокористування на основі даних з усієї України та розроблено критерії оптимізації моніторингової мережі. В результаті виконання даної теми було створено та охарактеризовано наукові засади та алгоритм створення засобів автоматизації комплексної обробки даних моніторингу вод, водокористування підприємств та метрологічного забезпечення лабораторій моніторингу вод та ґрунтів БУВР, а також розроблено рекомендації щодо оптимізації програм спостережень та вимірювально-приладової бази лабораторій моніторингу вод та ґрунтів БУВР на основі аналізу їх відповідності для БУВР р. Південний Буг, Деснянського БУВР, Дністровсько-Прутського БУВР, Дунайського БУВР, Закарпатського ОВР,  Західно-Бузького БУВР, Сіверсько-Донецького БУВР.

Протягом 2012–2013 рр. був відповідальним виконавцем ряду тем, які присвячені розробці структури, бази даних та прототипу веб-орієнтовної інформаційної системи (по окремих регіонах Херсонської області). Інформаційно-аналітична система призначалася для автоматизації і підвищення оперативності функціонування підрозділів управлінь та міжрайонних управлінь водного господарства (УВГ та МУВГ) шляхом прискорення процесів фіксації даних, щодо заявок на водокористування від водокористувачів (ВК) та результатів їх виконання, обміну даними між функціональними підрозділами управління, автоматизації контролю і обліку водоспоживання, витрат електроенергії тощо за допомогою використання мережевих веб-технологій. Основна задача системи – автоматизоване визначення вартості наданих послуг водопостачання по кожному окремому ВК в режимі, наближеному до режиму реального часу. Дану систему було впроваджено у Горностаївського МУВГ, Каховського МУВГ, Генічевського УВГ, Іванівського МУВГ, Каланчацького УВГ, Скадовського УВГ, Приморського УВГ, Новтроїцького УВГ, Чаплинського УВГ, Бериславського МУВГ.

У 2015 році приймав участь в молдавсько-українському гурті експертів, які розробили Методику розрахунку водогосподарського балансу для басейну річки Дністер, в рамках компоненту «Зміна клімату і безпеку в басейні річки Дністер» проекту «Зміна клімату і безпека в Східній Європі, Центральній Азії та на Південному Кавказі», що виконувався Європейською економічною комісією ООН і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі під егідою ініціативи «Навколишнє середовище та безпека»(ENVSEC). Восени 2015 року провів навчання у Молдові (м. Кишинів), яке було присвячено роботі із системою, яка автоматизує розрахунок  водогосподарського балансу для басейну річки Дністер. Серед присутніх були представники працівників молдавських водогосподарських, гідрометеорологічних та науково-дослідних організацій. По завершенню семінару автоматизовану систему було встановлено в відповідних відділах агентства «Апеле Молдовей», Басейнової водогосподарського управління і Державної гідрометеорологічної служби.

У листопаді 2016 року здобувач стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Брав участь у виконанні майже 20 НДР, у т.ч. в НДР на замовлення Програми розвитку ООН (United Nations Development Program - UNDP), Вінницької і Полтавської облдержадміністрацій, Криворізької міськради та підрозділів Держекоінспеції і Держводагентства України. Був відповідальним виконавцем в 1 держбюджетній (МОН України) та у 10 госпдоговірних НДР на замовлення Херсонського обласного управління водного господарства

Підготовив трьох переможців у І та ІІ Міжнародному конкурсі найкращих робіт з комп’ютерного моніторингу стану довкілля України серед учнів та студентів, які проводилися у 2014 та  2015 рр. Ящолт А.Р. був у складі організаційного комітету та журі конкурсу оскільки є головою секції з впровадження інформаційних технологій у систему управління природокористуванням Комісії з впровадження інформаційних технологій в систему управління довкіллям та природокористуванням Громадської ради при Мінприроди України. 

Є членом секції з автоматизації та впровадження геоінформаційних технологій в систему управління водними ресурсами при Басейновій Раді р. Дніпро. Також виконував роботи в межах договору про співпрацю з Вінницькою міською радою та Вінницькою міською СЕС, а саме – роботи по створенню ГІС моніторингу підземних вод за даними міської СЕС м. Вінниці

Напрямки діяльності: математична обробка еколого-економічних даних, створення нових математичних моделей еколого-економічних процесів, розробка банків еколого-економічних даних та геоінформаційних систем, мови програмування та пакети математичної обробки еколого-економічних даних моніторингу та контролю.

Викладає дисципліни "Дискретна математика", "Сучасні інформаційні технології в науці та техніці", "Інформаційні системи в екології", "Моделювання та прогнозування стану довкілля", "Екологічна статистика", "Теорія ймовірностей та математична статистика", "Проектування інформаційних систем еколого-економічного моніторингу", "Інформатика та системологія", "Екологічна кібернетика", "Комп'ютерні технології обробки інформації", "Проектування інформаційних систем", "Чисельні методи", "Моделювання систем", "Моделювання екологічних та соціально-економічних процесів". 

Детальніше..

Скорина Любов Миколаївна

gavrishkoСкорина Любов Миколаївна, асистент кафедри САКМІГ. Відповідальна за методичну роботу секції КЕЕМ. Аспірант 2-го року навчання (спеціальність 21.06.01 - "Екологічна безпека (технічні науки)").

Закінчила магістратуру ВНТУ у 2008 році за спеціальністю 8.070801 - "Екологія та охорона навколишнього середовища". Має наукові праці.

Переможець І обласного конкурсу з моніторингу стану довкілля Вінницької області серед студентів та учнів (2008 р.).

Викладала дисципліни "Інформатика і системологія", "Контроль та моніторинг забруднень біосфери", "Екологічна кібернетика", "Моделювання і прогнозування стану довкілля", "Управління якістю водних ресурсів".

Перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Детальніше..

Скорюкова Яніна Германівна

skoriukova

Скорюкова Яніна Германівна - заступник завідувача кафедри системного аналізу, комп'ютерного  моніторингу та інженерної графіки по секції інженерної та комп'ютерної графіки, доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ.

В 2005 році захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 01.05.02 - "Математичне моделювання та обчислювальні методи" на тему "структурні моделі сегментації напівтонових зображень за ознакою зв'язаності".

Нагороджена золотою медаллю на міжнародній виставці молодих винахідників (м. Яси, Румунія).

Є автором більш ніж 50 наукових та науково-методичних праць, в тому числі монографія, навчальні посібники, методичні вказівки, наукові статті, патенти на винахід, авторське свідоцтво на винахід та інше.

Галузі наукових інтересів: інформаційні технології по обробці та розпізнаванню зображень, геометричне моделювання явищ та об'єктів, науково-методичні засади викладання геометро-графічних дисциплін.

Щорічно є науковим керівником студентів у науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів ВНТУ.

Викладає дисципліни: інженерна графіка та інженерна та комп'ютерна графіка.

Детальніше..

Шевченко Алла Володимирiвна

shevchenkoШевченко Алла Володимирiвна, доцент, кандидат технiчних наук, професор кафедри САКМІГ. Відповідальна за виховну роботу із студентами та зв'язок з громадськими організаціями міста.

Захистила кандидатську дисертацiю в 1986р. Тема дисертацiї - "Розробка методiв розрахунку та оптимiзацiї геометричних параметрiв газостатичних пiдшипникiв з двома ступенями свободи", cпецiальнiсть 05.02.04 - "Тертя та зношенiсть в машинах". Академік Української технологічної академії.

Напрямок наукової роботи: геометричне моделювання явищ, процесів та об'єктів.

Має більше 170 науково-методичних робiт, серед яких 2 авторських свiдоцтва про винахiд, 10 навчальних посiбникiв, 3 з яких з грифом МОН, 3 монографії, 7 методичних вказiвок з дисциплiни "Нарисна геометрiя та iнженерна графiка".

Викладає дисципліни "Інженерна графіка", "Інженерна та комп'ютерна графіка".

Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, відзнакою 1020 річчю Хрещення Київської Русі, відзначена грамотою священного синоду Української православної церкви. 4 скликання депутат міської ради, радник мера міста, голова наглядової ради обласного благодійного фонду захисту тварин "Планета", Голова Вінницького відділення дитячого фонду України.

Детальніше..

Козачко Олексій Миколайович

kozachkoКозачко Олексій Миколайович, доцент, кандидат технiчних наук, доцент кафедри САКМІГ. Відповідальний за ведення та оновлення WEB-сайту секції ІКГ.

Захистив кандидатську дисертацiю в 2006 році за спеціальністю 01.05.02 - "Математичне моделювання та обчислювальні методи". Тема дисертацiї - "Моделювання надійності алгоритмічних процесів з врахуванням помилок різних типів".

Переможець Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Системи управління і автоматика". В 2013 та 2015 роках нагороджений почесною грамотою  Вінницької  обласної державної адміністрації та обласної Ради.

Напрямок наукової роботи: моделювання надійності алгоритмів, ідентифікація об’єктів із застосуванням інтелектуальних технологій, оптимізація нечітких систем, Data Mining, геометричне моделювання поверхонь.

Опублiковано більше ніж 50 наукових та методичних праць, серед яких монографія, 2 посібника, 2 авторських свідоцтва про винахід.

Викладає дисципліни "Інженерна графіка", "Інженерна та комп'ютерна графіка" та "Комп'ютерна графіка та моделювання", "Дискретна математика", "Кроссплатформене програмування", "Теорія алгоритмів".

З 2008 по 2015 року був адміністратором Єдиної державної бази з питань освіти України у ВНТУ. З 2015 року відповідальний секретарь приймальної комісії ВНТУ.

Детальніше..

Корчевський Богдан Болеславович

korchevskyiКорчевський Богдан Болеславович, доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ. Відповідальний за наукову роботу секції ІКГ.

В 2002 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.23.02 - "Підвалини та фундаменти" на тему "Влаштування армованих основ під фундаменти будівель".

Має більш ніж 30 наукових та методичних праць, серед яких 2 монографії, 4 навчальних посібника, 1 авторське свідоцтво про винахід.

Напрямки роботи: розробка методів підвищення міцності та зменшення деформацій основ будівель та споруд, зміцнених горизонтальними арматурними елементами.

Викладає дисципліни "Інженерна та комп'ютерна графіка", "Інженерна графіка", "Інженерна графіка" (спецкурс).

Член виконкому профкому співробітників ВНТУ.

Детальніше..

Буда Антоніна Героніївна

buda

           Буда Антоніна Героніївна, доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри САКМІГ. Відповідальна за контроль над розробкою та впровадженням НПД, РНПД та тестових ККР секції ІКГ.

В 1993 році захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.13.16   - "Застосування обчислювальної техніки, математичногомоделювання та математичних методів в наукових дослідженнях" на тему "Розробка моделей та дослідження прикладних методів обробки геометричних зображень на підставі моментних характеристик".

Має більш ніж 70 наукових та методичних праць, серед них 15 статей у виданнях з переліку ВАК України, 2 авторських свідоцтва, 8 патентів, 4 деклараційних патенти, 5 посібників, 20 методичних вказівок.

Напрямки роботи: аналіз та розпізнавання геометричних зображень.

 

Викладає дисципліну "Нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка".

Детальніше..

Слободянюк Олена Валеріївна

slobadynuk

Слободянюк Олена Валеріївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри САКМІГ. Відповідальна за підготовку дистанційних курсів секції інженерної та комп’ютерної графіки кафедри КЕЕМІГ.

В 2011 році захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 13.00.02 – «Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)» на тему: «Формування вмінь з інженерної і комп’ютерної графіки студентів в умовах дистанційного навчання».

Має близько 40 наукових праць, у т.ч. 15 статей у фахових збірниках наукових праць і журналах, 20 статей в збірниках матеріалів і тез конференцій, електронних наукових виданнях. Є співавтором монографії «Формування вмінь з інженерної та комп’ютерної графіки студентів в умовах дистанційного навчання» (2016 р.), 6 методичних та навчальних посібників. Розробила 7 дистанційних курсів з інженерної та комп’ютерної графіки.

Напрямки діяльності: дослідження процесу графічної підготовки студентів в умовах дистанційного навчання; науково-методичне забезпечення дистанційного навчання геометро-графічним дисциплінам.

Викладає дисципліни: «Інженерна графіка», «Інженерна та комп’ютерна графіка», «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка».

 Детальніше..

Гречанюк Микола Сергійович

 Гречанюк Микола Сергійович, кандидат технічних наук, старший викладач кафедри САКМІГ. Відповідальний за підготовку та проведення олімпіади з дисципліни “Креслення” для слухачів підготовчого відділення для іноземних громадян.

Закінчив наукову магістратуру Вінницького національного технічного університету в 2009 році за спеціальністю 8.090258 - "Автомобілі та автомобільне господарство". Отримав диплом магістра з автомобілів та автомобільного господарства.

В 2012 році закінчив аспірантуру денної форми навчання.

В 2013 році захищено кандидатську дисертацію на тему "Поліпшення показників поперечної стійкості сідлового автопоїзда з пневматичною підвіскою" за спеціальністю 05.22.02 - "Автомобілі і трактори".

На кафедрі працює з 2012 року.

Наукові інтереси: геометричне моделювання процесів та об'єктів.

Викладає дисципліни "Нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка", "Читання креслень".

 

Детальніше..

Варчук Ілона Вячеславівна

Варчук Ілона Вячеславівна, асистент кафедри САКМІГ.

Закінчила магістратуру Вінницького національного технічного університету в 2013 році за спеціальністю 8.070801 – "Екологія та охорона навколишнього середовища" (спеціалізація "Комп'ютеризовані системи моніторингу довкілля"). Отримала диплом магістра з екології та охорони навколишнього середовища з відзнакою.

Закінчила аспірантуру Вінницького національного технічного університету в 2016 році за спеціальністю 05.13.06 – "Інформаційні технології". Подала дисертацію у спецраду, де вона вже прийнята до розгляду.

Призер Вінницького обласного конкурсу з моніторингу стану довкілля серед студентів та учнів 2013 року.

Автор 18 наукових праць, із яких 1 стаття у виданні з переліку Scopus, 8 статей у виданнях з переліку фахових видань МОН України, 1 статты, що не входить до перелыку фахових видань,  7 публікацій у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій різних рівнів, свідоцтво про реєстрацію авторських прав на комп’ютерну програму та звіт з НДР на замовлення МОН України.

Наукові інтереси: спостережуваність багатозв’язних просторово-розподілених систем, геоінформаційні технології, математичне моделювання процесів в екологічних, транспортних та інших складних системах.

Викладає дисципліни "Моніторинг довкілля", "Екологічна статистика",  "Екологічна кібернетика",  "Моделювання та прогнозування стану довкілля", "Системний аналіз", "Дискретна математика", "Теорія ймовірності, ймовірнісні процеси та математична статистика"

Детальніше.....

Дзюняк Дмитро Юрійович

Дзюняк Дмитро Юрійович, здобувач кафедри САКМІГ.

Закінчив Вінницький національний технічний університет в 2012 році за спеціальністю 7.070801 - "Екологія та охорона навколишнього середовища". Отримав диплом спеціаліста та здобув кваліфікацію еколога за спеціалізацією "Комп'ютеризовані системи моніторингу довкілля".

У 2016 році закінчив аспірантуру Вінницького національного технічного університету зі спеціальності 01.05.02 - Математичне моделювання та обчислювальні методи. На міжкафедральному науковому семінарі ВНТУ рекомендований до подачі дисертації у спецраду.

Автор 18 наукових праць, у тому числі статті у журналі зі Scopus (видання у США), 5 статей з переліку наукових фахових видань України, свідоцтва про реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму, патенту. Учасник 10 науково-технічних конференцій.

Наукові інтереси: інформаційні технології, веб-технології, експертні системи, екологічний моніторинг та контроль стану атмосферного повітря, програмування мобільних пристроїв моніторингу.

Волошина Людмила Іванівна

voloshinaВолошина Людмила Іванівна, провідний інженер, вчений секретар кафедри САКМІГ. Закінчила заочне відділення Вінницького Політехнічного Інституту в 1989 році. В університеті працює з 1976 року.

Напрям діяльності: технічна підтримка процесу впровадження АСУ "ЕкоІнспектор" в держекоінспекціях усіх областей та міст України - забезпечення зв'язку між користувачами системи та програмістами (співробітниками НДЛ ЕДЕМ), вирішення усіх організаційних питань з проведення навчань у ВНТУ роботі за створеними в НДЛ ЕДЕМ інформаційними системами.

Гончар Наталя Миколаївна

goncharГончар Наталя Миколаївна, завідувач навчальними лабораторіями кафедри САКМІГ, провідний інженер НДЛ ЕДЕМ.

Закінчила хіміко-технологічний факультет Одеського політехнічного інституту за фахом "Технологія основного органічного та нафтохімічного синтезу", має багаторічний досвід аналітичної роботи. Працювала заступником начальника, провідним інженером у санітарній лабораторії Вінницького ВО "Хімпром", займалася дослідженнями якості промислових стічних та природних вод, дослідженнями промислових викидів в атмосферне повітря, а також аналітичним контролем санітарного стану повітря робочої зони. Неодноразово підвищувала кваліфікацію в Вінницькій обласній СЕС і Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницький області.

Напрямки роботи: натурні і лабораторні вимірювання та обробка даних екологічного моніторингу з використанням вимірювальної та комп'ютерної бази НДЛ ЕДЕМ.

Розводюк Оксана Володимирівна

rozvodukРозводюк Оксана Володимирівна, інженер І категорії НДЛ ЕДЕМ.

В 2001 році закінчила Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю 7.010103 - Педагогіка і методика середньої освіти. "Хімія і біологія". З 2001 року працює в науково-дослідній лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу кафедри САКМІГ.

Боцула Олена Юріївна

botsula ou Боцула Олена Юріївна, інженер I категорії, секретар кафедри САКМІГ.

В 1999 році закінчила факультет промислового та цивільного будівництва Вінницького національного технічного університету за фахом "Теплогазопостачання і вентиляція". Працювала у Вінницькому будівельному технікумі. З 2003 року працює в науково-дослідній лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу кафедри САКМІГ.

Дударєва Людмила Вікторівна

 Дударєва Людмила Вікторівна, інженер ІІ категорії секції ІКГ кафедри САКМІГ. Секретар секції ІКГ. Закінчила Вінницький політехнічний інститут у 1984 році за спеціальністю 0608 - "Електронні обчислювальні машини". Отримала диплом інженера системотехніка. З 1984 р. працювала на кафедрі обчислювальної техніки на посаді інженера. З 1986 р. працювала в СКТБ "Квантрон" кафедра НГіМГ на посаді інженера.

Отримала 2 авторських свідоцтва на винахід (тематика – обробка зображень). Приймала участь в науково-технічних конфереціях, за матеріалами яких опубліковано тези доповідей.

Хом'юк Яна Вікторівна

Хом'юк Яна Вікторівна

Бевз Світлана Володимирівна

Бевз Світлана Володимирівна

Галіброда Вікторія Василівна

Galibroda

Галіброда Вікторія Василівна, інженер ІІ категорії секції ІКГ кафедри САКМІГ.

У 2013 р. закінчила Вінницький національний технічний університет за спеціальністю «Міське будівництво та господарство» та здобула кваліфікацію магістра. У 2014 році вступила до аспірантури.

3 2014 р. працює на кафедрі САКМІГ на посаді інженера.

Наукові інтереси: транспортні системи міст, моделювання транспортних систем.

 

 

 

Васильківа Олена Сергіївна

vasilevska

Васильківа Олена Сергіївна, інженер II категорії секції ІКГ кафедри САКМІГ.

  У 2004р. закінчила факультет автоматики та комп'ютерних систем управління за спеціальністю - "Лазерна та оптоелектронна техніка".

До 2009р. працювала на посаді інженера ТОВ "ВКП" Техногаз ". З січня 2009р. - працює на посаді інженера II категорії секції інженерної та комп'ютерної графіки кафедри САКМІГ.

З 2014р. аспірант кафедри лазерної та оптоелектронної техніки.

 

Автор 3 патентів України на корисні моделі, 7 публікацій, у тому числі є статті у фаховому виданні з переліку ВАК України, брала участь у науково-технічних конференціях, за матеріалами яких опубліковані тези доповідей.

 

 

 

 

Ланова Віолетта Вікторівна

kozachko

   Ланова Віолетта Вікторівна, інженер ІІ категорії секції ІКГ кафедри САКМІГ. 

    У 2015р. закінчила Вінницький національний технічний університет за спеціальністю «Мікро- на наноелектронні прилади та пристрої» та здобула кваліфікацію магістра. 3 2016 р. працює на кафедрі САКМІГ на посаді інженера. 

На сайті 72 гостей та відсутні користувачі